Для скління теплиць добре підходить листове віконне скло. Існує кілька способів скління. Якщо робити це традиційним способом, то кожен аркуш скла треба укладати на шар замазки.
Зміцнення скла замазкою або мастикою створює міцний герметичний шар і знижує втрати тепла. Але останнім часом все частіше використовують спеціальне ущільнення і не застосовують мастику (мал.1). Листи скла вставляють в пази шпросів спеціально підібраного перетину.
Подвійне скління, коли поверх скла натягують поліетиленову плівку, використовують рідко, оскільки остання відсікає до 15% світла і збирає на своїй поверхні небажаний в зимовий період конденсат. Плівкою обтягують теплицю в тому випадку, коли в її приміщенні недостатньо зберігається штучне тепло. Краще використовувати подвійне скло, хоча це буде коштувати недешево.

Мал.1. Способи скління: а - традиційне скління з використанням замазки; б і в - без замазочний спосіб скління
При будівництві парників і теплиць широко застосовують полімерні матеріали та склопластики. Вони володіють легкістю, еластичністю, високою проникністю для ультрафіолетових променів. Всі види поліамідних плівок характеризуються хорошими оптичними властивостями і відмінно тримають тепло. Поліетиленова плівка прозора і пропускає до 80% ультрафіолетових променів. Її недолік полягає у великій проникності теплових променів.
Рослини під цією плівкою під час заморозків можуть отримати значні пошкодження. Тому просту поліетиленову плівку використовують тільки для каркасних і без каркасних пересувних теплиць і парників, які встановлюють над грядами на 2-5 місяців.
Стаціонарні теплиці та парники рекомендується закривати спеціальними плівками, термін служби яких не менше двох років.
Полівінілхлоридна плівка пропускає до 90% видимих ​​і 80% ультрафіолетових променів і являє собою гарну перешкоду для інфрачервоних, завдяки чому теплиці та парники, покриті цією плівкою, у нічний час сильно не охолоджуються. Для підвищення міцності тепличних споруд застосовують армовані плівки або скловолокно.
В даний час вельми популярні неткані матеріали, такі як спанбонд, агріл, люмітекс, лутрасил, біоплен, які, на відміну від плівки, добре пропускають повітря та вологу, а в ґрунті при цьому не порушуються біологічні процеси. Ширина нетканих матеріалів дозволяє накривати відразу кілька грядок.
Неткані матеріали білого кольору, незважаючи на непрозорість, пропускають 90% сонячного світла. «Нетканка» майже не намокає, не провисає і не ламає рослини, які навіть в місцях зіткнення не ушкоджуються під час заморозків. Такі легкі неткані матеріали прийнято використовувати для каркасних парників і необігріваємих теплиць. Крім того, неткані матеріали пом'якшують перепади температур: денні та нічні вирівнюються, і різниця не перевищує 2-3°C. Наприклад, якщо на відкритому повітрі температура опуститься до мінус 1°C, то під укриттям буде утримуватися плюсова температура, а в сильну спеку під «нетканкою» буде прохолодніше на 2-3°C, ніж зовні.
Міцність нетканого матеріалу і його вітрозахисна функція залежать від його однорідності. Сучасні неткані матеріали виготовляють з тонких ниток з додаванням УФ стабілізатора. При виборі укриття необхідно перевіряти полотно на розрив і витягування. Якщо відрізати вузьку смужку «нетканки» і повісити на неї вантаж масою 1 кг, то через годину смужка не повинна витягнутися більше ніж на 5%.
Використовуючи плівки і неткані матеріали, слід враховувати, що при похолоданні вони натягуються, а при нагріванні провисають. М'який покривний матеріал деформується під дощем при скупчуванні води. Полотно часто рветься там, де прибите до планок цвяхами або скріпками. Щоб цього не відбувалося, «нетканку» і плівку закріплюють за допомогою спеціальних затискачів, а під цвяхи підкладають м'які прокладки, вирізані зі старої плівки.
Крім того, у каркаса не повинно бути гострих кутів, а якщо без таких не обійтися, то їх обмотують тканиною або полімерною стрічкою. Поверхню дерев'яних деталей каркаса рекомендується обробити, щоб задирки не порвали покривний матеріал. Всі металеві елементи найкраще пофарбувати в білий колір - так вони будуть менше нагріватися на сонці.
У продажу з'явилися різні види склопластиків, що випускаються у вигляді шиферу або листа. У недавньому минулому склопластик пропускав не більше 80% сонячної радіації, сучасний полікарбонат пропускає 90%. Це дуже міцний і довговічний матеріал, який служить не менше 15 років. Для стаціонарних теплиць і парників промисловість випускає кілька видів прозорих, гнучких, легенів і пружних матеріалів товщиною 3-5 мм, з шириною внутрішньої вічка не більше 10 мм.