Птахівництво - галузь сільського господарства, що спеціалізується на виробництві м'яса птиці та харчових яєць. Побічною продукцією птахівництва є пух і перо, а відходи виробництва використовуються для виготовлення м'ясо-кісткового борошна; одночасно пташиний послід використовується як цінне органічне добриво.

Харчові яйця отримують в основному від курей яєчних порід, в меншому обсязі - від м'ясо-яєчних і м'ясних курей. Головним джерелом отримання м'яса птиці є вирощування бройлерів. Для отримання м'яса птиці розводять м'ясні породи курей, качок, гусей, домашніх індичок, страусів та м'ясних голубів.

Мистецтво розведення порід домашніх птахів дуже давнього походження. У Китаї, Індії, Єгипті, Стародавньому Римі курівництво досягло значної досконалості за багато століть до нової ери, а зародилося воно в Індії 3000 років до н. е., де вперше були одомашнені кури і звідки воно поширилося в інші країни. Відомості про розведення домашніх качок і гусей в Європі та Азії зустрічаються за кілька століть до н. е. Індички були одомашнені в Америці, а в Європу вони вперше були привезені в XVI столітті. У Європі раціональна постановка розведення курей і інших птахів почалася з кінця XVIII століття у Франції, Голландії та Англії. У наступний період селекцією і належним доглядом за курми, їх відгодовування і спарювання були отримані значні результати в якостях курей (носкість яєць, плодючість, смак м'яса і ін.) і отримано велику різноманітність порід. Саме курівництво отримало масове поширення через те, що кури (а в більшості випадків птахівництво - це розведення курей) невибагливі в їжі, в догляді та утриманні. Однак найважливішим є те, що кількість винесених яєць за кількістю набагато більше, якщо порівнювати з іншими птахами за аналогічний період. Сучасні ж птахоферми - це повноцінні виробництва, що займаються як вирощуванням птиці, так і виготовленням напівфабрикатів з її м'яса. Процеси на сучасних птахофабриках на 95 % автоматизовані.