Ємності для вирощування
Багато овочевих культур не переносять весняних холодів, тому у відкритому ґрунті не можуть рости або ростуть дуже погано. Такі рослини краще вирощувати до певної пори в спеціальній тарі. Насіння спочатку підготовляють, а потім саджають в тару для розсади. Ґрунт при цьому повинен мати певний склад. У міру зростання і зміцнення розсади, її переносять у відкритий ґрунт.

Для вирощування розсади використовують різну тару, наприклад, контейнери з пластмаси, саморобні ящики з дерева, які мають невеликі відсіки відповідного обсягу. Часто для вирощування розсади досвідчені городники беруть пластикові стаканчики, горщики невеликих розмірів. Дуже зручні для цих цілей торф'яні стаканчики. У кожну ємність садять декілька насінин. Це є гарантією того, що хоча б одна рослина в ній з'явиться. Якщо проростуть кілька насінин і паростки будуть міцними, на відстані один від одного, то їх всіх залишають. При невеликому числі насіння не доводиться проріджувати розсаду.

Торф'яні стаканчики
Це найбільш часто використовувана тара для вирощування розсади. Її застосовують вже майже два століття і вважають найбільш зручною. Стінки торф'яного стаканчика добре пропускають повітря, коріння рослин у них успішно і правильно розвиваються, на дні не скупчується волога. Розсаду можна садити у відкритий ґрунт разом з торф'яними стаканчиками. При цьому рослини не травмуються, особливо важливо це для кореневої системи. Акліматизація розсади на грядках проходить найбільш легко. Недоліком такої тари є те, що вона не витримує тривалих перевезень і використовується одноразово.

Пластикові стаканчики
Застосування пластикових стаканчиків в якості тари для розсади почалося порівняно недавно. В якості тари використовують одноразовий посуд або ємності з-під йогуртів. Така тара має оптимальні розміри для вирощування розсади. Недоліком є ​​те, що вона недостатньо стійка і її падіння призводить до пошкодження розсади. Також непридатна вона для перевезення розсади, що знову ж таки пов'язано з її нестійкістю.

Касети
Касети являють собою ящики з секціями. У кожній секції розташовується одна рослина. У такій ємності волога зберігається тривалий час. Касети зручні для перевезення розсади. Виготовляють їх з поліпропілену. Вони роблять догляд за розсадою простим. У всіх рослин при цьому є однакові умови для розвитку, що дозволяє отримати розсаду однакового розміру.

Розбірні ящики
Такі ящики мають розбірну конструкцію і внутрішні перегородки. Виготовляють їх з пластику. Вони зручні у використанні. При посадці потрібно розкрити стінки ящика, вийняти перегородки і можна садити розсаду разом з грудкою землі. Зручно в них і перевозити розсаду. Недоліком є ​​те, що на сонці пластмаса нагрівається і призводить до перегріву розсади.

Саморобні ємності
Можна виготовити ємності для розсади самостійно. Для дерев'яній ємності знадобляться шматок щільної фанери, набір пластикових стаканчиків, кілька брусків, молоток і цвяхи. З фанери і брусків сколотити ящик, в нього встановити пластикові стаканчики з ґрунтом. Саме в них потім садять насіння. При посадці, щоб не пошкодити кореневу систему рослин, можна канцелярським ножем розрізати стінки стаканчиків. Це зручніше, ніж витягати рослину за стебло. Можна зробити і такий ящик, в якому стаканчики будуть прибиті до дну гвоздиками. У цьому випадку вони виявляться багаторазовими. У даному ящику розсаду зручно перевозити. Можна самим зробити розбірні ящики з дерева, які зручні у використанні. В якості тари для розсади підійдуть пластикові пляшки об'ємом 2 л. Їх обрізають на висоті 10 см, в дні шилом проробляють 3 отвори для відтоку зайвої води. У таку тару можна садити томати та перець після пікіровки. Бажано зовні обернути її фольгою, щоб запобігти перегріванню пластика на сонці.

Поради щодо використання розсадної тари.

1. На дно тари обов'язково треба укласти дренаж, наприклад, керамзит.

2. Ґрунт в тарі потрібно при насипанні трохи ущільнювати. Насипати його, не доходячи до країв на 2 см, щоб можна було поливати розсаду.

3. Будь-яку тару для розсади необхідно ставити на піддони для стікання води.

4. У кожній ємності садити насіння на 1/5 більше необхідної кількості, так як частина з них не зійдуть або паростки загинуть.