До ґрунтової суміші для вирощування рослин в теплиці пред'являють особливі вимоги: вона повинна містити достатньо поживних речовин, утримувати вологу і добре пропускати повітря. Крім того, в тепличної ґрунтової суміші не повинно бути шкідників та збудників хвороб.

Для скління теплиць добре підходить листове віконне скло. Існує кілька способів скління. Якщо робити це традиційним способом, то кожен аркуш скла треба укладати на шар замазки.
Зміцнення скла замазкою або мастикою створює міцний герметичний шар і знижує втрати тепла. Але останнім часом все частіше використовують спеціальне ущільнення і не застосовують мастику (мал.1). Листи скла вставляють в пази шпросів спеціально підібраного перетину.

При будівництві теплиць і парників власникам присадибних і дачних ділянок доводиться орієнтуватися на ті будматеріали, які найбільш доступні в даній місцевості. Для будівництва підійдуть дошки, колоди, глина, пісок, бутовий камінь, шлак, торфоматеріали (торфоблоки), навіть стружки і тирса. Звичайно, можна використовувати нові будматеріали, що з'явилися у продажі в останній час, але і від вживаних, наприклад залишилися після зносу будівель і споруд, теж не треба відмовлятися.

Іноді теплицю встановлюють у дальньому кутку ділянки. Але це не правильно. Основні умови при виборі місця для теплиці - гарна освітленість сонячними променями і захищеність від сильних вітрів. Необхідно також враховувати тіні, що відкидаються будівлями і деревами.

У багатьох сільських садибах і на дачних ділянках до житлових будинків прилаштовують теплиці, орієнтовані на південь. Їх проектують як частину будівлі і намагаються декорувати. Часто теплиця сусідить з кімнатою відпочинку або їдальнею і являє собою додаткове приміщення для комфортного спілкування власників ділянки та їх гостей. При вдалому плануванні та відповідному дизайні теплицю можна використовувати в якості ігрової кімнати для дітей в прохолодну погоду. Вона також здатна служити верандою для відпочинку всієї сім'ї.

Вегетативне розмноження (діленням цибулин, кореневищ, бульб, живцюванням, відводками та щепленням), тобто спосіб, при якому нова рослина розвивається з частини органу дорослої рослини, не настільки поширене серед овочевих культур, хоча є культури, для яких він є єдино можливим, принаймні в аматорському городництві. Кожен із способів має свої особливості, методику та агротехніку, розглянемо їх послідовно.

Як зрозуміти, що розсада якісна і готова до висадки в ґрунт?
Будь-яка якісна розсада обов'язково виглядає здоровою, пружною, має природний зелений колір, достатня кількість повноцінного листя. Розсада практично всіх овочів готова до висадки приблизно через 50 днів після посадки насіння. Вона досягає 25 см у висоту, має 4-6 листків.

Ємності для вирощування
Багато овочевих культур не переносять весняних холодів, тому у відкритому ґрунті не можуть рости або ростуть дуже погано. Такі рослини краще вирощувати до певної пори в спеціальній тарі. Насіння спочатку підготовляють, а потім саджають в тару для розсади. Ґрунт при цьому повинен мати певний склад. У міру зростання і зміцнення розсади, її переносять у відкритий ґрунт.

1. Насіння розумніше збирати з найздоровіших, сильних, великих, красивих представників культури.

2. Насіння краще брати з чистих сортів, а не гібридів, які позначаються як F1, тому що гібридам властива поступова щосезонна втрата чистих якостей.

Підзимовий посів дозволяє вже навесні отримувати свіжу зелень і перші плоди таких рослин, як морква, редиска, кріп, салат, шпинат, петрушка. Хоча він має свої недоліки: